«а останн≥й пер≥од у житт≥ “рускавц¤ сталось безл≥ч гранд≥озних зм≥н. «’¤вл¤ютьс¤ нов≥ установи та споруди, м≥н¤ютьс¤ власники тих чи ≥нших ф≥рм та об’Їкт≥в, зм≥нюЇтьс¤ загалом ≥нфраструктура м≥ста. «давалос¤ б усе гаразд: м≥сто розбудовуЇтьс¤, розвиваЇтьс¤, вдосконалюЇтьс¤ його системи та артер≥њ життЇзабезпеченн¤. Ќажаль  ус≥ окремо вз¤т≥ здобутки радше нагадують елементи мозањки, з ¤ких неможливо з≥брати ц≥л≥сну картину, адже кожен з них м≥стить у соб≥ ст≥льки протир≥ч ≥ неузгодженостей, що страшно соб≥ у¤вити, до чого може призвести сучасна пол≥тика  розвитку м≥ста. ƒл¤ прикладу пропоную зробити спробу прогнозувати подальшу долю курорту “рускавець, опираючись на нещодавн≥ зм≥ни у курортному устроњ “рускавц¤.

     “а спочатку тр≥шки  ≥стор≥њ ≥ теор≥њ. “рускавець ще з минулого стол≥тт¤ був в≥домий у межах тод≥шнього —оюзу, ¤к бальнеолог≥чний курорт, на ¤кий люди прињжджали укр≥пити своЇ здоров’¤ завд¤ки комплексному л≥куванню та ц≥лющим властивост¤м м≥неральних вод, серед ¤ких ≥ знаменита «Ќафтус¤». якщо висловлюватись маркетолог≥чними терм≥нами, уже на т≥ часи ≥снували два взаЇмодоповнюючих бренди «“рускавець» ≥ «Ќафтус¤», що доносили до споживача достатньо ст≥йку асоц≥ативну ≥нформац≥ю. ѕрост≥ше, у перес≥чного ”крањнц¤ та й мешканц≥в —Ќƒ вищезгадан≥ слова дос≥ асоц≥юютьс¤ з л≥куванн¤м нирок ≥ травноњ системи завд¤ки м≥неральним водам, ¤ке доступне перес≥чн≥й людин≥ з середн≥м достатком. „ерез в≥дсутн≥сть у т≥ часи ринкових умов пройшло не одне дес¤тил≥тт¤ формуванн¤ курортних бренд≥в. ќтож за лог≥кою майбутнЇ курорту мало б базуватись на розвитку нових л≥кувальних заклад≥в, нов≥тн≥х дос¤гненн¤х у медицин≥ ≥ тому под≥бне.  ѕроте св≥това практика св≥дчить що такий п≥дх≥д Ї частково хибним. –≥ч у т≥м, що курорти под≥бного спр¤муванн¤ та й взагал≥ ус¤ в≥дпочинкова сфера повинн≥ включати в соб≥ ще й таку складову, ¤к орган≥зац≥¤ дозв≥лл¤. Ќажаль до недавна кер≥вники курортних заклад≥в економили на н≥й, або в≥дверто њњ ≥гнорували. ј це аж н≥¤к не спри¤ли розвитку курорту.  ѕерегл¤даючи стару та сучасну рекламу про  урорт “рускавець, переконуюсь, що дл¤ перес≥чного в≥дпочивальника пропонуЇтьс¤ досить скупенький асортимент «гарного проведенн¤ часу». —еред них «розташуванн¤ у передг≥р’њ  арпат» (маЇтьс¤ на уваз≥ «насолоджуватись краЇвидами»), «на¤вн≥сть екскурс≥йних маршрут≥в до ≥сторичних м≥сць», «на¤вн≥сть низки палац≥в культури». —правд≥ такими послугами можна скористатись у будь-¤кому великому м≥ст≥. ≤ не обов’¤зково њхати у “рускавець, де ¤к≥сть таких послуг (¤к не прикро визнавати) часто не в≥дпов≥даЇ нав≥ть елементарним вимогам. «нову ж оперуючи маркетолог≥чними терм≥нами,  курорт “рускавець дос≥ немаЇ ун≥кальноњ торговоњ пропозиц≥њ у сфер≥ дозв≥лл¤, ¤ка б могла впливати на прит≥к в≥дпочивальник≥в та стимулювати подальший розвиток курорту.

    “ак було донедавна. « приходом у “рускавець низки ≥нвестор≥в ситуац≥¤ зм≥нилась. јле чи на краще – попробуЇмо роз≥братись. ўодо дозв≥лл¤ у м≥ст≥ стали функц≥онувати низка к≥нотеатр≥в та розважальних заклад≥в уже нового не рад¤нського зразка. “ак безсумн≥вно це позитивний момент, проте у ≥нш≥й складов≥й курортноњ ≥нфраструктури розпочались незрозум≥л≥ ≥ на перший погл¤д необдуман≥ процеси. …детьс¤ про переор≥Їнтац≥ю санаторно-курортних заклад≥в на б≥льш заможн≥шого споживача. —першу все зрозум≥ло: дл¤ виживанн¤ потр≥бн≥ кошти, а щоб залучити тих у кого вони Ї, необх≥дно створити певний серв≥с та ≥нфраструктуру. ¬≥дпов≥дно сьогодн≥ у “рускавц≥ бум на побудову люксових готел≥в та панс≥онат≥в, а також неаби¤кого розмаху набули переобладнанн¤ старих номер≥в п≥д «люкси».  « урахуванн¤м вище перел≥чених зм≥н у недалекому майбутньому курорт “рускавець радикально зм≥нить своЇ обличч¤ ≥ призначенн¤. ѕроте власне на цьому етап≥ закладаЇтьс¤ потужна бомба з годинниковим механ≥змом, породжена недалекогл¤дн≥стю б≥льшост≥ власник≥в та кер≥вник≥в санаторно-курортних заклад≥в. –≥ч у т≥м, що з таким масштабним переобладнанн¤ми не враховуЇтьс¤ знову ж фактор дозв≥лл¤ у баланс≥ з медичною сферою, а також фактор розвитку ≥ формуванн¤ нового бренду курорту.  ѕро невдалу брендову пол≥тику св≥дчить досв≥д  попередн≥х рекламних кампан≥й (а реклама курортних установ н≥коли не була належноњ ¤кост≥). ¬ажко пов≥рити що сьогодн≥ хтось ≥з кер≥вник≥в раптом забажаЇ  вкласти кошти у потужну рекламну акц≥ю. ѕро це св≥дчить рекламний ролик  низькоњ ¤кост≥ одного з нових готельних комплекс≥в курорту, що транслювавс¤ а можливо ≥ сьогодн≥ транслюЇтьс¤ на загальноукрањнських каналах ¬раховуючи позиц≥юванн¤ такоњ готельноњ пропозиц≥њ, даний рекламний «шедевр» без сумн≥ву послужить потужною антирекламою не т≥льки вищезгаданого закладу, але й курорту загалом.

    ќтож Ї дек≥лька шл¤х≥в розвитку м≥ста “рускавц¤ ¤к курорту. ѕерший ≥ найб≥льш неправдопод≥бний розпочнетьс¤ з об’Їднанн¤ зусиль ус≥х ≥нвестор≥в, власник≥в, м≥сцевих орган≥в влади та громади м≥ста заради виробленн¤ Їдиноњ пол≥тики курортного розвитку “рускавц¤ з урахуванн¤м ≥ збалансуванн¤м ус≥х вагомих маркетолог≥чних та ≥нших складник≥в курорту, ¤к сфери послуг. ¬≥дтак буде сформовано Їдину рекламну ≥ брендову стратег≥ю та пол≥тику, в≥дпрацьовано ≥нвестиц≥йну пол≥тику дл¤ збалансованого ф≥нансуванн¤, ¤к медичноњ, в≥дпочинковоњ та ≥ншоњ сфер курортноњ системи. Ќу ≥ нарешт≥ в≥дпрацьовано механ≥зми контролю за виконанн¤м Їдиноњ курортноњ стратег≥њ, ¤ка б передбачала ≥ систему покарань дл¤ порушник≥в. ¬ результат≥ курорт “рускавець, ¤к ≥ м≥сто маЇ запропонувати свою «ориг≥нальну» торгову пропозиц≥ю, ¤ка спонукатиме людей з ус≥х усюд т¤гнутись до “рускавц¤ ≥ задоволеними залишати його. ƒл¤ реал≥зац≥њ цього масштабного проекту долучатьс¤ владн≥ установи загальнодержавного р≥вн¤.  Ќасправд≥ у такий розвиток под≥й дуже важко пов≥рити, адже перепоною дл¤ цього Ї ментальн≥сть ≥ недалекогл¤дн≥сть кер≥вник≥в, а також, ¤к не парадоксально, в≥дсутн≥сть фах≥вц≥в. ≤снуЇ й ≥нший сценар≥й розвитку “рускавц¤, за ¤ким уже сьогодн≥ розвиваютьс¤ под≥њ.  “ому уже незабаром, коли земельн≥ площ≥ м≥ста будуть перенасичен≥ новобудовами, хвил¤ модерн≥зац≥й ≥ зведенн¤ фешенебельних готел≥в п≥де на спад. ”же на цьому етап≥ власники таких заклад≥в зустр≥нутьс¤ з проблемою незаповнюваност≥ ≥ недостатньоњ рентабельност≥. як вих≥д розпочнетьс¤ пер≥од зниженн¤ ц≥н, що також до позитивного результату навр¤д чи призведе. ƒо цього часу бренд «“рускавець – бальнеолог≥чний курорт» буде зруйновано, а нового н≥хто так ≥ не створить, оск≥льки в умовах ”крањни на це за висновками фах≥вц≥в потр≥бно в≥д 5 до 7 рок≥в ≥ не один дес¤ток м≥льйон≥в умовних одиниць. ƒл¤ колись потенц≥йного в≥дпочивальника “рускавець остаточно втратить свою приваблив≥сть, адже тим хто потребуЇ медичноњ реаб≥л≥тац≥йноњ допомоги, буде не по кишен≥ скористатись трускавецьким люксовим серв≥сом. ј ось у тих хто волод≥Ї достатн≥ми ф≥нансами буде в≥дсутн≥й ≥нтерес до курорту “рускавц¤, адже за т≥ ж кошти можна набагато краще в≥дпочити десь на узбережж≥ червоного чи ≥ншого мор≥в, насолоджуючись принадами ≥ особливост¤ми заокеанських крањв, а не викладати грош≥ за пост≥йн≥ кл≥матичн≥ перепади тиску, за прикарпатськ≥ краЇвиди з л≥н≥¤ми електропередач, за телев≥зор в номер≥ ≥ прим≥тивний виб≥р можливостей в≥д≥рватис¤ на повну силу. як висновок: чорн≥ дн≥ дл¤ курорту “рускавець ще попереду…

    ўо буде пот≥м, не берутьс¤ прогнозувати нав≥ть пров≥дн≥ фах≥вц≥. Ќажаль занепад, або (б≥льш обнад≥йлив≥ше) тимчасовий заст≥й найперше болюче в≥д≥б’Їтьс¤ на буденност≥ перес≥чного трускавчанина. ј загалом програють ус≥. ќтож дол¤ майбутнього “рускавц¤ Ї справою сп≥льною, незалежно, чи ти ≥нвестор, чи власник, чи мер, чи просто мешканець…