—х≥д ≥ зах≥д. ƒва р≥зних полюси, ¤к≥ у природних умовах мали б  стимулювати рух вперед, та прискорювати час дл¤ дос¤гненн¤ нових вершин. ѕроте чомусь в ”крањн≥  закони природи не д≥ють.  –иторика про проблеми —ходу ”крањни у стосунках з њњ протилежною половиною  св≥дчать радше не про аномальн≥сть украњнськоњ ситуац≥њ, а про штучн≥сть даноњ проблематики. ” цьому ¤ переконую раз у раз, зустр≥чаючи  представник≥в украњнського л≥вобережж¤, ƒонбасу, Ћуганщини.  ќск≥льки не так давно ми в≥дзначали св¤то об’Їднанн¤ ”крањнських земель,  увага до протисто¤нн¤ —х≥д-«ах≥д Ї особливо актуальною. ќтож моњ м≥ркуванн¤ з цього приводу будуть не марними.

    ўо ми знаЇмо про сх≥дн¤к≥в? якщо згадувати своњх знайомих, або р≥дних з тих крањв, назбираЇтьс¤ букет найр≥зноман≥тн≥ших вражень.  оли починаЇмо думати про сх≥дну ”крањну в загальних аспектах – картина вимальовуЇтьс¤ досить ч≥ткою: рос≥йськомовне населенн¤, з пророс≥йськими симпат≥¤ми,  стиль житт¤ ¤ких б≥льше перепл≥таЇтьс¤ з ≥ндустр≥ально-рад¤нською ≥деолог≥Їю, ан≥ж з ¤кимись культурними чи нац≥ональними переконанн¤ми. як результат – возвеличенн¤ прим≥тивно крим≥нал≥стичного бутт¤ з рос≥йсько-шансон≥вським присмаком. “акий соб≥ посттюремний «запаханий» рег≥он. “ому ≥ не сл≥д оч≥кувати зв≥дт≥л¤ ¤кихось державницьких прогресивних ≥дей, чи бажанн¤ розвиватись у демократичному напр¤мку. ј чи ц≥кавило нас запитанн¤ в ¤кому св≥тл≥ —х≥дн¤ки у¤вл¤ють «ах≥дну ”крањну. ¬ контекст≥ сказаного пригадую запитанн¤ мого друга з ћак≥њвки, ¤ке задав мен≥, п≥дчас сп≥льного перебуванн¤ у  иЇв≥: «ј чи правда, що коли у Ћьвов≥ заговориш рос≥йською мовою, можуть дати в писок?»  ¬≥д почутого, мною спочатку оволод≥ло здивуванн¤, пот≥м подив, п≥зн≥ше здалось, що ¤ розум≥ю суть запитанн¤. “а все ж у ц≥й в≥йн≥ почутт≥в перемогло велике здивуванн¤. ѕо-перше ¤  реально побачив нас очима мешканц¤ ƒонбасу. Ќажаль ц≥л≥сна картина ан≥ трохи не краща за ту, що малюЇмо ми про них. «ах≥дний украњнець це такий соб≥ д¤дько з села в кращому раз≥ з ломакою, в г≥ршому – з фуз≥Їю, ¤кий ман≥акально блукаЇ по своњй територ≥њ у пошуках «≥ннор≥дних т≥л», тобто москал≥в. ≤ великою б≥дою Ї цей д¤дько дл¤ ”крањни оск≥льки у своњх ман≥¤х в≥н забув про роботу, отож  б≥дн≥ сх≥дн¤ки повинн≥ дотац≥¤ми п≥дтримувати такий соб≥ морально ≥ економ≥чно занепалий рег≥он. —топ. ƒесь ¤ вже под≥бне чув. ј¤кже з уст президента –ос≥њ пана ѕут≥на, котрий так замучивс¤ дотувати економ≥ки ”крањни та √руз≥њ, що настав час покласти край цьому. який край ми вже бачили. ѕроте у дан≥й ситуац≥њ вражало те, що  м≥й друг св¤то в≥рить у цей стереотип ≥ н≥чого окр≥м п≥дтвердженн¤ в≥д мене не оч≥куЇ. ќтож у под≥бн≥й ситуац≥њ мен≥ доводилось бути не раз ≥ в≥дпов≥дати на под≥бн≥ запитанн¤ в≥д ц≥лком осв≥дченн¤х ≥нтел≥гентних людей. Ќевже ж украњнець з певним ≥нтелектуальним досв≥дом ≥ багажем не може роз≥братись, де стереотип, де пропаганда, або нав≥ть п≥ар. Ќа практиц≥ ви¤вилось, що це зробити досить складно. „ому? ѕробував ≥ ¤ роз≥братись. –озум≥нн¤ ж прийшло п≥сл¤ в≥дв≥дин Ћуганськоњ област≥.  

ћинулого року дол¤ закинула мене у м≥сто јлчевськ де сотн≥ орган≥зац≥й ≥ ф≥рм з ус≥Їњ ”крањни працювали над л≥кв≥дац≥Їю авар≥њ комунальних тепломереж. ќск≥льки ¤ займав посаду ѕ–-спец≥ал≥ста в одн≥й ≥з ф≥рм, тому довелось сп≥лкуватись з багатьма тамтешн≥ми мешканц¤ми. ѕризнаюсь, що у моЇму житт≥ це був пер≥од руйнувань багатьох стереотип≥в та упереджень. ¬≥д оч≥куваних шов≥н≥стичних пророс≥йських переконань, ¤ зустр≥в лише сп≥лкуванн¤ на ≥ноземн≥й, не украњнськ≥й мов≥. ¬оно у б≥льшост≥ людей, з ¤кими ¤ сп≥лкувавс¤, було викликане не переконанн¤м, а потребою у сп≥лкуванн≥ при в≥дсутност≥ украњнських дл¤ цього засоб≥в.  ѕ≥дчас таких зустр≥чей не раз  доводилось в≥дчувати певну заздр≥сть  з боку мешканц≥в. як по¤снив мен≥ оди з Ћуганчан, це викликано консервативн≥стю зах≥дн¤к≥в, що так суттЇво вплинуло на збереженн¤ нац≥ональноњ самобутност≥. я н≥ разу не зустр≥в того сх≥дного патр≥отизму, що пропагують наш≥ владн≥ муж≥ з пров≥дних телеканал≥в ”крањни. “ак Ї сх≥дноукрањнський патр≥отизм, проте з абсолютно ≥накшими ц≥нност¤ми, ан≥ж т≥, що нам подають пол≥тичн≥ л≥дери. ƒл¤ цього, щоб њх зрозум≥ти, конче необх≥дно бодай на тиждень з’њздити на —х≥д ≥ пожити в цьому середовищ≥. як не парадоксально, б≥льш≥сть з   людей що в≥р¤ть у штучно створен≥ стереотипи н≥ разу не побували у протилежному к≥нц≥ своЇњ крањни. ѕро масштабн≥сть замкнутост≥ житт¤ перес≥чного ”крањнц¤ власне св≥дчить риторика про проблеми м≥ж двома частинами ”крањни.  ¬≥дсутн≥сть аргумент≥в (а вони б обов’¤зково були при частих в≥дв≥динах один одного) створив пл≥дний ірунт на основ≥ под≥лу, ¤ким дос≥ живл¤тьс¤ нечесн≥ на руку пол≥тики. „и не здаЇтьс¤ вам дивним, що серед тих хто переймаЇтьс¤ даною проблемою оф≥ц≥йно не знайшлось жодного пол≥тика, котрий запропонував би реальний механ≥зм вир≥шенн¤ даного питанн¤? Ќевиг≥дно! –аз у раз згадуЇтьс¤ древн¤ мудр≥сть: «розд≥л¤й ≥ владарюй». ќчевидно знову нас украњнц≥в по чол≥ зањхали стародавн≥ми грабл¤ми, адже вкотре вислуховуЇмо про проблеми ≥ њх нагальн≥сть вир≥шенн¤ в≥д тих, хто ж њњ фактично реал≥зовуЇ на практиц≥. Ќа мою думку все прост≥ше н≥ж намальовано. ¬ п≥дтвердженн¤ цього повернусь до ≥стор≥њ про мого друга з ћак≥њвки. Ќаймудр≥ше, що мен≥ тод≥ прийшло до голови, це запросити його в≥дв≥дати Ћьв≥в. –езультат був оч≥куваним. ћ≥й друг  побував не т≥льки у Ћьв≥в, але й “рускавц≥. « його сл≥в ¤ зрозум≥в, що в≥дв≥дини один одного, ось реальний механ≥зм вир≥шенн¤ ус≥х м≥жукрањнських протир≥ч. ѕроте на завад≥ стаЇ знову ж пол≥тичний бомонд держави. ƒл¤ реал≥зац≥њ даного проекту необх≥дно створити умови дл¤ поњздок. ÷ього можна дос¤гнути лише економ≥чним зростанн¤м та розвитком демократичних ц≥нностей. ј це знову ж невиг≥дно. як бачимо проблема не в стосунках сходу ≥ заходу. ѕроблема  у неможливост≥ самост≥йно робити висновки, що безпосередньо пов’¤зано з пол≥тико-економ≥чною блокадою перес≥чних украњнц≥в по обох берегах ƒн≥пра. ¬ладним ел≥там це виг≥дно, адже конфронтац≥¤ Ї одним ≥з д≥Ївих механ≥зм≥в утриматись на владному ол≥мп≥.

     ќтак роздумуючи над проблеми стосунк≥в —ходу ≥ «аходу закрадаЇтьс¤ багато сумн≥в≥в: а чи й справд≥ Ї проблемою те що ми так≥ р≥зн≥. ѕобувавши в јлчевську та Ћуганську переконавс¤, що д≥йсно в≥дм≥нност≥ м≥ж нами Ї. ћи д≥йсно р≥знимос¤ погл¤дами, ментальн≥стю, культурою. јле невже так≥ в≥дм≥нност≥ Ї основою дл¤ пол≥тичних протир≥ч. як не дивно, там також багато осв≥дчених розумних людей, там також Ї потужн≥ осередки культури, там також Ї украњнський патр≥отизм, хоча з дещо в≥дм≥нними погл¤дами. ћен≥ здаЇтьс¤, р≥зниц¤ м≥ж нами не породжуЇ протир≥ч, а навпаки збагачуЇ нашу державу ≥ Ї доповнюючим компонентом дл¤ кожного рег≥ону. “ому так≥ природн≥ ¤вища необх≥дно стимулювати, а не порушувати гармон≥ю. ¬≥дтак матимемо м≥цну ц≥л≥сну державу з потужною економ≥кою ≥  стаб≥льним авторитетом у св≥т≥.

P.S.

    Ќажаль можна спрогнозувати, до чого може призвести под≥бна розЇднавча пол≥тика.  ƒана ситуац≥¤ може розвиватись за двома сценар≥¤ми. «а першим розпочнетьс¤ зростанн¤ попул¤рност≥ сепаратиських ≥дей, що призведе до розколу держави. ƒл¤ нас цей вар≥ант кращий, оск≥льки даЇ шанс на утвердженн¤ украњнських державницьких ≥дей бодай на зах≥дних територ≥¤х. «а другим сценар≥Їм в≥дбудетьс¤ банальна розправа купки пророс≥йських пол≥тик≥в (можливо рос≥йських агент≥в) над зах≥дною територ≥Їю. ѕри цьому вони прикриватимутьс¤ ≥нтересами сх≥дних рег≥он≥в. —х≥дний же рег≥он стане сировинним придатком –ос≥њ. ћожливий ≥ трет≥й сценар≥й (найкращий дл¤ ус≥х ”крањнц≥в) – запоб≥ганн¤ роз'Їднавч≥й пол≥тиц≥. Ќажаль в сучасних умовах в≥н видаЇтьс¤ науковою фантастикою. як висновок не ≥снуЇ в ”крањн≥ об’Їднавчих ≥дей оск≥льки це природн≥й стан речей, але реал≥зовуЇтьс¤ роз'Їднавча пол≥тика.