«ненацька перед журнал≥стом з’¤вивс¤ високий молодий чолов≥к:
- —лужба безпеки. ўо у вас Ї в сумц≥?
ѕоборовши спокусу за¤вити: «ўе сам не знаю!», - «п≥дозрюваний» в≥дпов≥в, що його особист≥ реч≥.
- ѕрошу показати!..

ўоб було зрозум≥ло, ¤ким чином законослухн¤ний представник «ћ≤ опинивс¤ в так≥й ситуац≥њ, почнемо спочатку.
ѕогодьтесь, не дуже приЇмно, коли п≥д час в≥дв≥дин великих магазин≥в вам доводитьс¤ ставати п≥дозрюваними у крад≥жках. „ерез те, мабуть, велика к≥льк≥сть украњнц≥в дотепер не ймуть дов≥ри до г≥гант≥в торг≥вельного б≥знесу. Ќасправд≥ так≥ заклади, ¤к символ економ≥чного прогресу, д≥сталис¤ ≥ наших крањв. “а, на жаль, пор¤д з великими перевагами супермаркет≥в почали з’¤вл¤тись на св≥т ≥ поб≥чн≥ недол≥ки, жертвами ¤ких, ¤к показуЇ практика, може стати будь-хто з нас. ¬ласне на¤вн≥сть к≥лькох скарг таких жертв змусила журнал≥ст≥в перев≥рити њхню справедлив≥сть. ј люди скаржились, що при виход≥ з супермаркету «‘уршет» молод≥ люди в≥д них вимагають показати вм≥ст сумок, кишень та ≥н.. ≤ це може в≥дбуватис¤ в присутност≥ друз≥в, колег, партнер≥в, знайомих, коханоњ людини. ≤ ¤к пот≥м тим люд¤м в оч≥ дивитис¤, ¤кщо тебе хтось сприйн¤в за злод≥¤?

¬ласне тому народилас¤ ≥де¤ стати п≥дозрюваними. ƒл¤ цього один журнал≥ст (ќрест Ћещишин), котрий спец≥ально три дн≥ не голивс¤, перевд¤гнувс¤ в трохи менш респектабельний од¤г, в присутност≥ св≥дк≥в сполоснув рот алкоголем ≥ вирушив «на справу». Ќа певн≥й в≥ддал≥ за ним сл≥дували ще двоЇ колег (≤рина ÷иган та ярослав Ѕаран), пристойно вд¤гнутих, що зображали щасливу с≥мейну пару, котра прийшла в супермаркет за покупками. Ќаш «живець», зг≥дно плану, розгл¤дав товар, читав етикетки, зображав стурбован≥сть, нав≥ть страх, огл¤давс¤, чи за ним н≥хто не стежить, чи не видно в≥деокамер. ѕри цьому, жодного товару не ховав ≥ врешт≥ пройшов повз касу, без перешкод вийшов з прим≥щенн¤, м≥ркуючи, чи скарги ви¤вилис¤ безп≥дставними, чи в≥н погано з≥грав свою роль.

≤ ось п≥сл¤ описаного на початку еп≥зоду прац≥вник редакц≥њ в≥дмовивс¤ показувати вм≥ст сумки, бо це «порочить його честь ≥ г≥дн≥сть». “од≥ йому запропонували пройти в прим≥щенн¤. ћовл¤в, без св≥дк≥в показувати сумку не так соромно. ѕростуючи за охоронцем, наш «живець» дещо спов≥льнив ходу, ≥ поогл¤давс¤ по сторонах.
- ≤д≥ть, ≥д≥ть! – почулос¤ гр≥зно ззаду. ÷е сказав, ще один охоронець, вищий ≥ ширший в плечах, котрий, ви¤вилось, ≥шов сл≥дом. ¬ к≥мнат≥ з написом «—лужба безпеки» (добре, що не дописано «”крањни») охоронц≥ зайн¤ли м≥сц¤ б≥л¤ дверей, щоб «затриманий» бува не вт≥к, ≥ разом з трет≥м представником супермаркету повторили вимогу в≥дкрити сумку, в≥дмовл¤ючись показати документ, що п≥дтверджуЇ повноваженн¤ ставити таку вимогу.
- ј ¤кщо в сумц≥ н≥¤кого товару не ви¤витьс¤? – запитав журнал≥ст.
- ћи вибачимось, ≥ ви п≥дете.
- ¬и мене образили, а тепер просто так вибачитесь… ƒобре, ¤ покажу сумку, але ви письмово п≥дтвердите, що ставили таку вимогу.
- ѕро це не може бути й мови.
- “од≥ викликайте м≥л≥ц≥ю.

Ќев≥домо, чим би зак≥нчилас¤ ситуац≥¤, ¤кби не над≥йшли двоЇ наших журнал≥ст≥в з фотоапаратами наготов≥. “од≥ охоронц≥ долон¤ми почали закривати об’Їктиви ≥ кричати, що тут фотографувати заборонено. ѓх незабаром п≥дтримала заступник директора по робот≥ з персоналом ќлександра ѕ≥льк≥в. ѕо¤снювала вона цю заборону «внутр≥шн≥м законом». ÷≥кава виходить ситуац≥¤: супермаркет маЇ власну службу безпеки, внутр≥шн≥ закони, котр≥ дл¤ них вищ≥ за закони держави. ¬решт≥ на нашу вимогу нас завели до директора ќксани ƒерпинець, а сумку довелос¤ тримати при соб≥, щоб там випадково ¤кийсь товар не опинивс¤. ѕ≥сл¤ тривалого оч≥куванн¤ до директора ми потрапили, однак почули лише, що не маЇмо права працювати у супермаркет≥, не попередивши заздалег≥дь директора ≥ не пред’¤вивши спочатку службових посв≥дчень. “обто ми мали заздалег≥дь попередити, що перев≥р¤Їмо на¤вн≥сть недол≥к≥в, ≥ тод≥, зв≥сно н≥чого дивного ми би не ви¤вили. ƒиректор твердо дотримувалась ц≥Їњ думки, в≥дмовилас¤ давати оф≥ц≥йний коментар ≥ врешт≥ попросила залишити каб≥нет. ќт тод≥ прац≥вники по справжньому заб≥гали: лунали дзв≥нки до юрист≥в, перепитувалос¤ пр≥звище затриманого журнал≥ста (чи бува не числитьс¤ ¤кимось рецидив≥стом). ¬же на наш виклик, до реч≥, довол≥ оперативно прибули прац≥вники м≥л≥ц≥њ, котр≥ зможуть п≥дтвердити, що журнал≥сти д≥¤ли в рамках закону. «а њх словами, ми спок≥йно можемо продовжувати вир≥шенн¤ справи у суд≥. ј в прац≥вник≥в супермаркету ≥нтерес до наших ос≥б взагал≥ пропав – вони вже нав≥ть не хот≥ли огл¤дати вм≥ст сумки. ѕо¤сненн¤: було прогл¤нуто в≥деозаписи камер спостереженн¤ ≥ не ви¤влено факту крад≥жки. Ќезабаром прибули головний редактор газети “ет¤на “атомир та депутат м≥ськоњ ради ёр≥й ¬рублевський. ѕ≥сл¤ тривалого оч≥куванн¤, коли новоприбул≥ особи вже збиралис¤ йти геть, њх таки прийн¤ли, щоправда з журнал≥стами – учасниками вс≥х под≥й - б≥льше бачитис¤ не забажали. –едактору ≥ депутату також не змогли показати жодного документу, ¤кий п≥дтверджував би повноваженн¤ охоронц≥в вимагати показати сумку чи заборнив би журнал≥стам фотографувати ≥ виконувати свою роботу. ѕ≥дсумовуючи дану ≥стор≥ю важко сказати, що обурюЇ б≥льше: образа людей ≥ безп≥дставна п≥дозра у злод≥йств≥, чи неповага до журнал≥ст≥в ≥ перешкоджанн¤ њх профес≥йн≥й робот≥. Ќасамперед в≥дбулось пр¤ме порушенн¤ презумпц≥њ невинност≥ – люди визнаютьс¤ винними, хоча њхн¤ вина не доведена. Ќевже прогл¤дати в≥деозаписи не можна в р≥алтайм≥ тобто в режим≥ реального часу, а лише п≥сл¤ скандалу. “од≥ б людей затримували, лише будучи переконаними у вчиненн≥ крад≥жки. ¬ такому випадку лише п≥сл¤ суду њхн≥ пр≥звища, фотограф≥њ можна п≥ддавати розголошенню, ≥ це реально послужило б безпец≥ товару та репутац≥њ ф≥рми, а не безп≥дставн≥ звинуваченн¤ на основ≥ суб’Їктивних п≥дозр.

«г≥дно з ц≥Їю ситуац≥Їю та попередн≥ми скаргами, п≥дозри найчаст≥ше л¤гають на людей, котр≥ не надто багато ≥ не надто модно вд¤гнут≥. ќтож висновки невт≥шн≥: нараз≥ будь-хто може стати безп≥дставним п≥дозрюваним у мереж≥ супермаркет≥в «‘уршет». ј загалом рекомендуЇмо намагатись уникати великих мега-торг≥вельних структур, оск≥льки бол¤чка притаманна систем≥ загалом. “акож хот≥лос¤ б порадити вищому кер≥вництву мереж≥ «‘уршет» надал≥ квал≥ф≥кован≥ше ставитись до п≥дбору кер≥вного складу супермаркет≥в, ¤к≥ б добре були об≥знан≥ з чинним законодавством, з прийомами ѕ–-д≥¤льност≥ та кризисменеджменту. “од≥ б вдалос¤ уникати конфл≥ктних ситуац≥й з представниками «ћ≤. ј загалом любител¤м «зустр≥чати за од¤гом» хочетьс¤ сказати, що м≥щанство бува не знаЇ меж ≥ ¤кась модна презентабельна особа може д≥йсно ≥ значно в б≥льших к≥лькост¤х зд≥йснювати крад≥жки – вона поза п≥дозрою. ƒо реч≥, не раз доводилос¤ заходити у польськ≥ супермаркети "Biedronka” ≥ “Plus” нав≥ть в спецод¤з≥ буд≥вельника з≥ сл≥дами клею та мальти, ≥ н≥кому на думку не спадало вимагати показувати сумки, чи вивертати кишен≥. ™вропа Ї ™вропа…

≤ ще одне. ћи не юристи, але твердо переконан≥, що ¤к≥сь внутр≥шн≥ корпоративн≥ закони в жодному випадку не можуть бути вищими чи хоча би суперечити «аконам ”крањни «ѕро ≤нформац≥ю», «ѕро пресу» та ≥н…