“ой же привид на р≥зних кладовищах

—першу, коли почули, що хтось сфотографував на старому трускавецькому кладовищ≥ привид≥в, скептицизм перемагав, адже сумн≥вно, що можна на фото заф≥ксувати привида, ¤к ≥ сп≥ймати в≥дображенн¤ вамп≥ра в дзеркал≥. “а докази маЇмо – фото на моб≥льних телефонах прац≥вник≥в складу побутовоњ х≥м≥њ у ƒрогобич≥. ’лопц≥, здаЇтьс¤, щиро в≥р¤ть, що фотограф≥¤ д≥йсна, бо перекинув њм њњ њхн≥й знайомий —аша, котрий стверджував, що сам з при¤телем зайшов на старе кладовище в “рускавц≥ ≥, фотографуючи того при¤тел¤, неспод≥вано на задньому фон≥ сп≥ймав привид≥в.

... ¬ гн≥тюч≥й тиш≥ з-п≥д земл≥ починають виринати безт≥лесн≥ образи людей, так≥ соб≥ згустки духу й енерг≥њ. Ќе кожному дано њх побачити, почути моторошний крик. јле кому вже дано, в≥дчуваЇ не лише холодний жах, але й ¤кусь жал≥сть до тих, кого не прийн¤ли Ќебеса, хто вважаЇ свою м≥с≥ю на «емл≥ недовиконаною, прагне помсти своњм кривдникам за житт¤, або тим, хто потурбував його прах...

“ак≥ думки заполонили автор≥в, коли побачили св≥тлину, де на фон≥ можна розглед≥ти силуети привид≥в. як в≥руюч≥, н≥коли не сумн≥валис¤ в правот≥ ≥деал≥ст≥в, ≥снуванн≥ Ѕога та його јнтипода. ќднак побачене – ще один крок в перемоз≥ над матер≥ал≥змом, п≥дтвердженн¤ древн≥х, страшних, але романтичних легенд, ≥снуванн¤ житт¤ поза житт¤м ≥ невмирущост≥ людськоњ сут≥. “р≥умф?..

јле спершу, коли почули, що хтось сфотографував на старому трускавецькому кладовищ≥, скептицизм перемагав, адже сумн≥вно, що можна на фото заф≥ксувати привида, ¤к ≥ сп≥ймати в≥дображенн¤ вамп≥ра в дзеркал≥.

“а докази маЇмо – фото на моб≥льних телефонах прац≥вник≥в складу побутовоњ х≥м≥њ у ƒрогобич≥. ’лопц≥, здаЇтьс¤, щиро в≥р¤ть, що фотограф≥¤ д≥йсна, бо перекинув њм њњ њхн≥й знайомий —аша, котрий стверджував, що сам з при¤телем зайшов на старе кладовище в “рускавц≥ ≥, фотографуючи того при¤тел¤, неспод≥вано на задньому фон≥ сп≥ймав привид≥в.

“ак от маючи на руках дивн≥ фотограф≥њ та ц≥каву захоплюючу ≥стор≥ю, ми вже були готов≥ њњ опубл≥кувати, проте журнал≥стський досв≥д та ≥нтуњц≥¤ п≥дказували про необх≥дн≥сть перев≥рки ≥нформац≥њ. “ому перед нами постала дилема, де шукати експерт≥в з привид≥в та вс≥л¤коњ аномальщини. ѓњ вир≥шенн¤ п≥дказало телебаченн¤, тому, не гаючи часу, довелось зв'¤затись з журнал≥стом одн≥Їњ з телев≥з≥йних передач на под≥бну тематику - ќлександром яненком. ўодо —ашка у нього тривалий журнал≥стський досв≥д з в≥дстежуванн¤ та висв≥тленн¤ вс≥л¤ких аномальних та незрозум≥лих ¤вищ. ѕочувши детал≥ дрогобицько-трускавецького випадку, наш експерт зац≥кавивс¤ умовами, при ¤ких в≥дбулась зйомка ≥ безпосередн≥м зм≥стом св≥тлини. —вою зац≥кавлен≥сть ќлександр по¤снював тим, що наш зах≥дний рег≥он Ї справд≥ багатим на випадки ф≥ксуванн¤ привид≥в на фото. “а коли було отримав всю вичерпну ≥нформац≥ю, в експерта почали виникати сумн≥ви. ¬≥н розпов≥в нам про такого соб≥ давнього знайомого (¤к його назвали в народ≥) “привида з пл¤шкою”. …детьс¤ про одну ≥ ту ж св≥тлину, ¤ка час в≥д часу випливала у рег≥ональних «ћ≤ у р≥зних куточках ”крањни. Ќасправд≥, коли даний шедевр потрапив до рук фах≥вц≥в – було констатовано ¤к≥сну п≥дробку.

“ак що ж насправд≥ потрапило нам до рук: реальний факт, чи ¤к≥сна фальсиф≥кац≥¤? ¬≥дпов≥дь вдалось знайти в ≤нтернет≥. Ќа одному луганському ≥нформац≥йному сайт≥ ми натрапили на фото з под≥бним зм≥стом.  оли њњ було отримано на мон≥тор комп'ютера, там легко уп≥знавалась наша м≥сцева сенсац≥¤: те ж кладовище, т≥ ж головн≥ героњ. јле чомусь на сайт≥ в коментар≥ розпов≥далос¤ про старе луганське кладовище б≥л¤ ¤коњсь л≥сосмуги. ¬исновок простий ≥ не вт≥шний: комусь вдалось уже дек≥лька раз≥в роз≥грати наших колег з рег≥ональних «ћ≤ ”крањни. « ¤кою метою було зд≥йснено дану аферу, важко роз'¤снити. √≥потез дек≥лька, ≥ вони найр≥зноман≥тн≥ш≥. «а одн≥Їю з них, хтось десь насправд≥ побачив чи заф≥ксував привида на цвинтар≥, ≥ його св≥дченн¤ потрапило в ≤нтернет. Ќабувши в ≤нтернет≥ забарвленн¤ “приколу”, роз≥йшлос¤ моб≥льними телефонами ”крањни. ј серед абонент≥в Ї чимало, хто прагне легкоњ слави, от ≥ скористались привидом дл¤ п≥ару. ѕроте, ¤кщо враховувати св≥дченн¤ експерт≥в, за наступною г≥потезою “привид з пл¤шкою” вже спочатку задумувавс¤ ¤к “прикол”. « ¤кою метою? ¬≥дпов≥дь можуть дати лише псих≥атри, або спецслужби, оск≥льки за третьою г≥потезою такими речами займаютьс¤ власне останн≥. –≥ч у т≥м, що ≥нтенсивн≥сть по¤ви в «ћ≤ ≥нформац≥њ про привид≥в, полтергейст≥в, ЌЋќ завжди зростаЇ у пер≥од пол≥тичноњ нестаб≥льност≥ та криз у сусп≥льствах. “ому ≥снуЇ нараз≥ недоведена теор≥¤, що це не що ≥нше ¤к методи спецслужб з в≥дверненн¤ уваги громадськост≥ в≥д глобальних проблем.

ќтож, ¤ка мета дрогобицько-трускавецького привида – судити вам, шановн≥ читач≥. “а маЇмо под¤кувати за урок, ¤кий дало нам це в≥ртуальне створ≥нн¤. ¬≥дпов≥дно хот≥лос¤ б побажати ≥ вам, ≥ нам, щоб у майбутньому не вдавались до посп≥шних висновк≥в, ≥ завжди перев≥р¤ли ≥нформац≥ю на њњ правдив≥сть та заангажован≥сть. Ћише в таких випадках можна д≥йти до об'Їктивноњ ≥стини.

“а попри таке жорстоке розчаруванн¤ за ланцюжком лог≥чних розм≥рковувань усе ж ховаЇтьс¤ в≥ра, що житт¤ неск≥нченне, його про¤ви значно ширш≥, н≥ж ми соб≥ у¤вл¤Їмо, древн≥ легенди мають п≥дтвердженн¤. ≤ може ми колись його таки знайдемо?! .

ќрест Ћещишин
ярослав Ѕаран
 в≥тень 2008 /

 

Hosted by uCoz